Раннє дитинство пройшло під домашнім дахом. Першим вихователем, яка живила своїми розповідями уяву маленького Євгена була няня.
Далі навчався у Ніжінській гімназії Вищих наук.
В один час з Гребінкою виховувався в ліцеї М. В. Гоголь
Займатися літературою Гребінка почав ще в ліцеї. У часи студентства з’являється переклад українською мову «Полтави» О. С. Пушкіна,
У 1831р. Євген Гребінка закінчив гімназію і негайно ж вступив на службу.
1834р. - переїжджає в Санкт-Петербург, де викладає російську мову.
Восени вийшла його збірка «Малоросійські приказки», до неї входили в основному байки, а також кілька ліричних віршів.
1836 року вийшов переклад поеми Пушкіна «Полтава» українською мовою.
Романтичні вірші поета відразу набули неабиякого розголосу. Його «Очи чёрные ...» (рос.) та «Помню, я ещё молодушкой была ...» (рос.) стали російськими народними романсами.
У червні 1835р. Гребінка познайомився з Тарасом Шевченком, та взяв участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва.
1840р. Гребінка допоміг Шевченкові у віданні «Кобзаря»: заохочував Тараса Григоровича до поетичної творчості, обіцяючі видати вірші; познайомив Шевченка з П. І. Мартосом та умовив останнього фінансувати видання «Кобзаря».
Займався просвітницькою роботою: у 1847р. відкрив своїми коштами у селі Рудці на Полтавщині парафіяльне училище для сільських дітей.
Євген Гребінка, як і багато хто в українській, російській та польській літературі, вдавався до жанру байки, яка мала в Україні давні традиції. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі: Ведмідь, Вовк, Лисиця, Орел, а з іншого боку постають Віл, Зозуля, Снігур, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи й ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль.
Найяскравішою гранню творчості Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Найкращі з-поміж українських поетичних мініатюр - «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любити») стала народною піснею. А російський романс на слова Гребінки «Очи чёрные, очи страстные…» прініс Гребінці ще й світову славу.
В історії української культури Гребінка залишився навічно як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та допоміг видати «Кобзар» 1840р. Одна з перших оцінок таланту Шевченка також належить Гребінці.