Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки. Впродовж 1920–1928рр. навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. Протягом 1928–1933рр. Антонич — студент Львівського університету ім. Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті (спеціальність — польська філологія), писав наукові роботи.
У 1934р. одержав диплом магістра філософії. Та навіть для високоосвіченого українця в панській Польщі державної роботи не було тож поет заробляв насущним пером. Друкував у журналах і газетах вірші, статті про літературу і мистецтво.
Перший свій вірш поет опублікував у 1931р. в пластовому журналі «Вогні». Потім він розміщував поезії в багатьох періодичних виданнях.
Він виступав з доповідями про українську та чужу літератури, робив переклади; писав рецензії; публікував сатиричні фейлетони та пародії, в яких виявив гостру дотепність. Крім того, він випробовував свої сили в прозі та драматургії.
Антонич, як аполітичний поет-містик, був заборонений, інтерес до нього виник лише у 1960-х роках в українській діаспорі, а потім й у СРСР. Його вірші перекладені багатьма мовами.
Поетичні твори:
• Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931р.
• Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці повністю надрукована 1967р.)
• Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934р.
• Книга Лева. Львів, 1936р.
• Зелена Євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938р.
• Ротації. Посмертне видання. Львів, 1938р.
• Лібрето до опери «Довбуш»
Поетичні переклади (Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке).
Прозові твори:
• На другому березі
• Політик
• Три мандоліни
• Літературно-критичні статті
• Національне мистецтво
• Між змістом і формою
• Становище поета
• Як розуміти поезію
• Сто червінців божевілля