Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Гуменний

Їздив дідич за границю, Назад повертає — От гуменний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався. «А що там, Іване?» А гуменний йому каже: «Та все гаразд, пане. Одно тілько...» — «А що тілько?» Дідич обізвався. «Та то, пане, що ваш ножик Складаний зламався».«Ну! Зламався, так зламався, Що там споминати. Певне, хлопці мали гратись Та й мали зламати?»«Таки правда, ясний пане! Хлопці ізламали, Лиш не грались, а сивого Коня білували».«А з чого ж то сивий згинув?» «Пані хорували, За лікарством як погнали, То і підірвали».«То і пані хорувала? Ах, боже мій, боже! Що ж? Здорова моя пані? Говори, небоже».«Помоліться, пане, богу! День лиш хорували, А на другий од пожару Богу й душу дали!»«Од пожару? Що такеє? » «Просте, пане, діло: Як зайнявся тік у пана, То все погоріло!»«Пані вмерла, все згоріло... Будь здоров, Іване! » «А ще ж панна ваша вдома, Поверніться, пане!»«Що ж там, голубе Іване? Як там бідна дочка?» «А нічого, уповила Хлопця, як линочка!»Спом’янув тут бідний дідич Чорта і чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: «Рушай за границю!