Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Два рабини

Два рабини на коршомці Зашабашували, Одправили борухати, За стіл посідали. На кождому лапсардаки, Шапка шабашкова, Сидять собі коло столу, Жоден — ані слова. Аж приходить чоловік наш, Кварту набирає. «А хто то в вас, орендарю?» — Шинкаря питає. «І то рабин, і то рабин!» — Шинкар обізвався. «Чому ж вони не говорять?» — Чоловік спитався. «Ет, Іванцю,— жидок каже,— Нащо то питати! Що розумні такі люди Мають розмовляти? Що один з них добре знає, То і другий знає, А чого один не знає — І другий не знає».