Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Масло

Вивіз Лейба горщик масла В місто продавати Та й пішов собі на ринок Купця відпитати. А чоловік коло воза Чекає, чекає. Далі випив півкватирки, Масло добуває... Добув масла, достав хліба, Засів та й балує. Де побачить христянина — Просить та й годує. З’їли масло добрі люди, Що тоді робити? Б’є він горщик коло воза, А сам іде пити. Підпив собі, як годиться, Назад повертає. Коли гляне — коло воза Лейба умліває. Умліває, ломить руки І плечима ниже, А собачка невеличка Черепочки лиже.«Лихо мамі твому, гицлю! Де ся масло діло?» «Лихо мамі! Таже бачиш, Що песеня з’їло!»«Брешеш, гицлю, десять фунтів Було в масла мого. Гицлю ти! Й само собачку Не заважить того!»І пійняв жид ту собачку, На ваги чіпляє, А собачка десять фунтів Ледве дотягає.«Видиш, гицлю? То собачка! Де ж ся масло діло?» «Де ж ся масло його діло? Таж песеня з’їло!»«Ну нехай собачку — масло! Де ж собачку буде? » «Де ж собачка — таже онде! Видять добрі люди!»«Ну нехай воно собачку! Де ж ся масло діло?» «Все де масло та де масло! Таж песеня з’їло! »«Що з тобою говорити? Лихо мамі твому! Сідай уже, сідай, гицлю, Та вези додому!