Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Окуляри

Розходився мужичок Аж ґвалт дякувати, Та одна йому біда: Не вміє читати. До аз-буки — так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі. «Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме — То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі, Піду тілько та куплю Такі окуляри». Пішов мужик до крамниці, Різні вибирає... Що на очі накладе, То все не читає. Далі соті з носа зняв, Об землю ударив. Розплатився та й пішов Сам без окулярів. Та й на проводи сказав Хрещеному люду: «Окулярів не купив То й дяком не буду».