Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Загадки

Позбирались дукачі, Добре підгуляли. «Давай, Мошку, загадок!» — До жидка пристали. А жидок собі бім-бім, Пейси підвиває: «Як завдати, так завдам, А хто не вгадає?» А ті кажуть: «Не журись! За то буде плата. Хто не скаже, що то є, Заплатить дуката». «Угадайте ж,— каже жид,— Що удень чорніє, Що біліє уночі, А ранком синіє?» «Добре!» — кажуть. От прийшли — Гадали-гадали, Далі бачать, що не сил, По дукату дали. «Що ж то, Мошку, таке є?» — Жидюка питають. А той: «Гирсти! Що то є? А я почім знаю?» «Ну ж бо, Мошку, не жартуй!» «Та жарти до ката, Я і сам собі даю Цілого дуката!