Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Степан Руданський - Крива баба

Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила підмоги. А ксьондзові грошей жаль, — Давай її вчити, Як каліці із дітьми В білім світі жити.«Лучче, — каже, — ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати!»«Де ж навчитись, пане мій? Дайте мені раду!» «Що учитись? Ти змовляй Хоч так, для прикладу:«Пробіг пес через овес — Не шкодило псові, Най же шкоди не буде І тому вівсові». Пішла баба — і куди! Як свята, курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує;Така ґуля, як кулак, В горлі йому сіла... Лічать-лічать дохтори, А все ґуля ціла. Далі вдався до бабів, Нічого чинити... От приходить і крива Слабого лічити. Ксьондз, до лиха, вже забув; Вона не питає, Каже вийти з хати всім, Сама зачинає:«Пробіг пес через овес, — Не шкодило псові, Най же шкоди не буде І тому вівсові!»Подивився слабий ксьондз: «А, то ти, зозуля?» Та як враз зареготав — Так і трісла ґуля!