Лагідні веснянії ночі зористі!
Куди ви од вас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!
Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали
Всіх див чарівливої ночі,Та ще бо лунають, як перше лунали,
Веснянки чудові дівочі. Ще маревом легким над нами витає
Блакитна весняная мрія,А в серці розкішно цвіте-процвітає
Злотистая квітка – надія. На крилах фантазії думки літають
В країну таємної ночі,Там промінням грають, там любо так сяють
Лагідні веснянії очі. Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові,Там стиха шепочуть зеленії віти,
Там гімни лунають любові. І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови коханіПро вічную силу весни на сім світі,
Про чари потужні весняні. Я вірю в ті чари, я вірю в ту силу,
Бо серцем я їх почуваю,Провісницю чар тих, фантазію милу,
Від щирого серця вітаю.