Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Леся Українка - «Сонечко встало, прокинулось ясне...

Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє,І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його червоніє. Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь де ллється іскристий,Тільки туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий. Он степовеє село розляглося В балці веселій та милій,Ясно-блакитним туманом воно повилося, Тільки на хатоньці білійВидно зеленую стріху. А далі, – де гляну, – Далі все степ той без краю,Тільки вітряк виринає де-не-де з туману; Часом могилу стріваю. В небі блакитнім ніде ні хмаринки, – Тихо, і вітер не віє. Де не погляну, ніде ні билинки, Тиха травиця леліє...