Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;Прозора, глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі. І ясним огнем миготять,
Мов блискавка з темної тучі. А де корабель ваш пробіг,
Дорога там довга й широкаБіліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітне для ока. Рожевіє пінистий край;
То іскра заблисне, то згасне... Ось промінь остатній! Прощай,
Веселеє сонечко ясне!