Кінець подорожі, –Вже зіроньки гожіСіяють на небі ясному,
! вже височенькоЯсний місяченько, –Вже хутко прибудем додому! Огні незліченні,Мов стрічки огненні,До моря спускаються з міста,
А в пристані граєОгнями сіяєКорабликів зграя барвиста. За чає, за годинуТебе я покину,Величнеє море таємне!
І знов мене прийме,Огорне, обіймеЩоденщина й лихо наземне. І в рідному краюНе раз спогадаюЧасини сі любі та милі!
Прощай, синє море,Безкрає, просторе, –Ви, гордії, вільнії хвилі!