Талого снігу платочки сивенькії,
дощик дрібненький, холодний вітрець, проліски в рідкій травиці тоненькії,
се була провесна, щастя вінець? Небо глибокеє, сонце ласкавеє,
пурпур і злото на листі в гаю, пізніх троянд процвітання яскравеє
осінь віщує – чи то ж і мою? Що ж, хай надходить! мене навіть радує
душного літа завчасний кінець;провесни тільки нехай не нагадує
дощик дрібненький, холодний вітрець!