Ось послухайте, Іванцю,
я ж добра вам жичу,
я надумав видавати
часопись мужичу... Не мужичу, ні, “людову”,
вибачте на слові,
там я буду боронити
справи народові. Нащо вам здалася тая
мудра політика,
тільки часу марнування –
сварка, біятика. Хай пани ідуть до Думи
голову сушити,
я вам справи господарські
поможу рішити. Я навчу вас, як гноїти
землю для пшениці.
Кажете, землі немає?
То пусте, дрібниці! Розкажу вам, як де в світі
сіно косять люде...
В вас немає сіножаті?
Ет, якось-то буде! Розкажу вам, як худобу
треба випасати...
Вам не стало пасовиська?
Чи ж на те вважати? Ну, навчу вас, як належить
пильнувати ліса...
Ви не маєте вже ліса?
Отуди до біса! То хіба навчу сушити
вікове болото...
Як? Не маєте й болота?
No, to mniejsza о to! Але ж слухайте, коханку,
я ж добра вам жичу!
Хоч спаліте, а купіте
часопись мужичу.