Князь Володимир за Дніпром
на вловах запізнився.
І сам незчувся, як в бору
самотній опинився. Дарма, таж не боїться князь
ні ворога, ні звіра,
водяників, лісовиків
розпудить нова віра. Князь може полювати й сам,
аби була охота,
от тільки зморою лягла
полуденна духота.