Ой бурлака молоденький
На чужу чужину
Вийшов слави залучати,
А ліг в домовину... Він з надіями святими
Вийшов рано з дому,
І прослалась довга стежка
Йому, молодому. Ой прослалась довга стежка,
Стежка непробита
І колючими тернами
Аж до краю вкрита. Він пройти її всю думав,
З неї не звернути,
А навіки в домовині
Довелось заснути. І сховала домовина
Горді поривання,
Всі надії молодії,
Всі його бажання. І не друзі, а чужії
На чужій чужбині
Понесли його в дубовій
Вбогій домовині. Не гукнули самопали,
Ані гаківниці,
Як несли його ховати
У новій світлиці. Не гукнули, як бувало,
Голосні гармати,
Як поклали молодого
В новій хаті спати. Не лунала його слава
Скрізь по Україні,
І його забули люди
В темній домовині...