Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Борис Грінченко - Українець

Він українець — це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись він навіть — хоч давненько — Щось написав чи переклав, Але ж цензура — боже — люта! І пер він більше не псував. Колись кричав: “Народ люблю я! За його хрест би я поніс!” І за народ в каліках-віршах Пролив дрібних він з ложку сліз. Але ж народ — темнота темна — І віршів тих не зрозумів, — Мужицтво кинувши, герой наш На “тепле місце” десь засів, І хоч накази часто пише, Щоб в шори брали мужиків, Але ж він каже: ”Україну Люблю я так, як і любив”. Він галушки і досі хвалить, І “Кобзаря” бере читать, І напідпитку починає Слова вкраїнськії вживать...