З серцем, повним смутку-горя,
Утомився я ходить
І прийшов на берег моря,
Щоб журбу свою втопить.“Хвилі, хвилі! Люту муку
Ви з грудей моїх візміть...
Утопіть її, гадюку,
На край світу занесіть...”Стали хвилі і зітхнули...
І крізь сльози бачив я,
Як в журбі моїй тонули
Море, небо і земля.