Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Михайль Семенко - Річ

Я хтів щоб не розуміли люди щоб з мене завше сміялись щоб замість привітання бачив тільки простягнуто-презирливий палець всі вони такі малі їх так багато я сам про них думаєш думки заполонили сплелись почування і їх так багато я сам тому веселий журний очі мої багато бачать крові нерви всі дотикаюсь до речей тайну чую прочуваю дихання дихає кожна річ я сам хтів щоб не розуміли люди щоб з мене сміялись щоб не казали що я сфінкс щоб був такий немудрий як вони всі їх так багато я сам.