Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Михайль Семенко - До побачення

Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи Гвадалквівір. Ішов назустріч молодому життю. Прощайте, прощайте щирості дні. Коли захочу — востаннє заблищу І звук моїх поез ущухне в далині. Смуток. Не розважить ніхто. А день такий теплий, день так привітно всміхається. Вона сьогодні у веснянім пальто І в вітринах їй фігура її подобається. Згас світ і сонце плям не зоставило. І я стою, і я зникаю, невідзначений. Прощайте, прощай усе, що мене раділо й бавило — Ах, дуже слабий твій голос: — До побачення...