Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Михайль Семенко - Альбатроси

Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми — Це ж жах, коли побачить, що воно — оголене. Чи чув хто, як мріють роси Про життя вічне, ранком, як червоніє схід? Над гатором безшумлять крилаті альбатроси І над душею — привиди страхіть. Заспокоює електрика — Так ясно забутись, довірившить електричному богові. Більше галасів, стуку, більше гаму, дзвону, крику — Дайте людей сюди, дайте реву, стогону, реготу, дайте ворога!