Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Михайль Семенко - Поезії згуби

З перерізаним горлом І захололим осміхом губ Стояв І куди рушити не знав. Всі оганьблені й розчаровані Всі зневірені — Друзі мої. Хто? Я жду. Приходь сильний. Кохана — Не треба щирості. Я роздавлений. Ах Вона потрібна й необхідна Моя розгубленість. Ліхтар осліп Од світла. Світ не винен Що немає на світі Жившого. Воскреси! Метелик душі роздертої — Прости. Злови мій акорд Незнана — рідна моя. Ти бачиш вперше. Придави останній клавіш. Хто ще боїться себе? Убий мене тільно. Бо мене веде шлях. Я — “призначений”. Я заплющений. Ім’я моє — тоскність.