Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Хвильовий - Блакитний мед

Блакитний мед до уст прилип, душа — метелик колекційний, приколена натхненням до небес. Антени... ах! цікаво... ах! Блукав і там над містом місяць і до піщаних берегів тріпотно кораблі тяглися, а в щоглах кублився уламок бурі. Але не бігали тоді за гармонійними синтезами. Не музиканили повітря аероплани. Лишень увечері шуліка кружляв вгорі, а біля нього метушились тендітні ластівки, що потім крапками сідали на височінь. Антени... ах! цікаво... ах! Душа — метелик колекційний — летить ще далі, в міжпланеття. Вже пролетіла спогад, другий, на третім раптом розп’ялась... Чоло прострілене не жалом веселки-бджілки, а журбою. ... Та горілиць вона лежить одну лиш мить, а потім знов біжить, біжить, біжить покуштувати мед, блакитний мед...