Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Хвильовий - За обрієм зима

Посьолок на горі, а там — завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси — За обрієм зима. За обрієм зима, а лебедині крила... Не видко на шляхах — жевріє листопад, Але і промінь-цвіт не намантачить рала — Захворів у степах. Добраніч! У вирій ми, гуси, простяглися. За вами й я туди (вовтузиться сумнів). І завжди так в житті: до сонця несемося, Лишень затихнуть десь його палкі пісні. Лосунем поплигав вітрець жовто-осінній, Росте на думці дуб з голісіньким гіллям. Гудок. Товариші ідуть, як франкмасони, І на спочинок теж задумливі поля. Мовчазно. Шарудить тільки змарніле листя, Похилий пес пробіг через сумний байрак... В якій гармонії я дочекаюсь гостя? За обрієм зима...