За зеленим гаєм
покотився стріл,
Хмари-зграї
Дим. Тумани у лузі,
по ланах.
Ну-бо, ще раз вдарте —
— Бах-ба-бах! Розстріляли поле,
розкидали цвіт...
а бандура в зорях
у руці. І криваве море,
бездоганний сміх
налива повітря
фарбами весни. Ще раз покотився
від гармати стріл...
і тікає морок
стовбурами... дим...