Кинув чумак село рідне,
щоб шукати долі інде.
В сірій свиті, йде не хутко
ще й з верби пригубив дудку.
Гей, гей, путь-дорога далека. Ой де обрій з небом злився,
туди й чумак похилився,
бо аж там, аж там дівчина,
мандрівки його причина.
Гей, гей, путь-дорога далека. А з-за лісу чорні хмари
випливають не до пари:
бо, чумаче, мій соколю,
так знаходили й неволю.
Гей, гей, путь-дорога далека. А туди як помандруєш,
жайворінка не почуєш,
та й твоєї вже сопілки
не почують жайворінки.
Гей, гей, шкода хлопця-чумака!