Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Олена Теліга - Вірність

Від сонця свят і непогоди буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби, Які дає мені моє полуднє. Скарбницю ту ти залишив безжурно, А я сховала у глибокий спокій, Де інших пристрастей рвучкі потоки Її не змиють у годину бурну. Приходять люди й золоті пориви Несуть за скарби, що господар кинув, Та я не хочу за найвищу ціну Віддати те, чим володіє привид. Так часом хтось, у невимовній вірі, Яку не вбити ні рокам, ні втомі, Пильнує квіти у порожнім домі І сум кімнат самітним кроком мірить... Перед вікном шумлять, шумлять тополі І захід сонця — мов кривава рана, І на столі розкрита книжка Пана, Що, може, не повернеться ніколи.