Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Олена Теліга - Вечірня пісня

За вікнами день холоне, У вікнах — перші вогні... Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг. Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний птах, Щоб ти, найміцніший, сперся, Спочив на моїх устах. А я поцілунком теплим, М’яким, мов дитячний сміх, Згашу полум’яне пекло В очах і думках твоїх. Та завтра, коли простори Проріже перша сурма — В задимлений, чорний морок Зберу я тебе сама. Не візьмеш плачу з собою — Я плакати буду пізніш! Тобі ж подарую зброю: Цілунок гострий як ніж. Щоб мав ти в залізнім свисті — Для крику і для мовчань — Уста рішучі як вистріл, Тверді як лезо меча.