Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Богдан-Ігор Антонич - Любов

У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати слів її німих. Коли здається: пустку переміг, приходить тиха, наче ніч, утома. Усміхнені, штудерні тріолети, мов лід холодні, кажуть нам даремно, вмовляють, що любов — це річ неземна. О, де ти є, незнана, о, де є ти? Чи кинув хто на тебе анафему? А може, винайшли тебе поети, щоб до згучних сонетів мати тему.