Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Богдан-Ігор Антонич - Бджола

Лисніє липовий, липневий липець, липучий і лискучий в білім збанку. В нім розтопились зорі на світанку і пахощі левад, квітчастих китиць. Над озером пахучим, золотавим дзеленькає маленькая бджола. На брезклі брижі жовтого чола лягає тінь її пружком імлавим. Мов квітка, розхиляє, п’яна цукром, крил пелюстки, а рідина густа маленькі ніженьки хватає цупко. І крильцями пішла розпуки трясця, над ними мед замкнувся, мов уста. Ось так вбиває часом власне щастя.