Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Богдан-Ігор Антонич - Стріла

Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. Не зайві жалі легкозмінні, не мелений мелос, не настрій шовковий. Хай струни, як вістря кремінні, деруть мої пальці і гнуть аж до крові. О, визволь від слова безсили, розчавлю притаєну зради змію. Напружую струни і жили, хай пісню, мов стрілу, у серце вам вб’ю.