У ванні короп золотистий
плюскоче, наче з піни панна,
і в куряві рожевих іскор
кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни
із мила сонця. Миють хмари.
На сім ключів замкнулись сіни,
де ти в блакитному пожарі. У ванні короп плеще з дива,
побачивши тебе — сон ясний. Але чому ти нещаслива,
чому очей фіалки гаснуть?