Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Богдан-Ігор Антонич - Арктика

Комети, що цвітуть хвостами, наче пави, червоні шиби моря в олив’яних рамах, де скелі льодові під снігом кучерявим розсунулись поволі, мов таємна брама. На бурунів хребтах качаються тюлені, звірята сходять з зодіака, й червоніє у сяйві магнетичних піль метал зелений морів примарних, що подібні сонній мрії. Мов синє оливо, заклякле небо висить, і череп місяця розбитий і безбарвний упав на сніг, коли отари білих листів в країну небуття вела зоря полярна.