You need to enable JavaScript to run this app.
Poem Library
Вірші - Стихи
Профіль - Профиль
Логін - Логин
Реєстрація - Регистрация
Богдан-Ігор Антонич - Два серця
У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, відділившись від юрби, загорнемося в хутро ночі. Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть.