Poem Library Вірші - Стихи

Богдан-Ігор Антонич - Мій цех

В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики весняні. Співна сокира й гостре долото формують глину слів і дерево музики. Цей світ — хмільної пісні полотно, митцеві замалий — для теслі завеликий.