You need to enable JavaScript to run this app.
Poem Library
Вірші - Стихи
Профіль - Профиль
Логін - Логин
Реєстрація - Регистрация
Богдан-Ігор Антонич - Косовиця
Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова співучих сіножатей покошені до строф лягли. Вже труд натхненний і крилатий скінчився, й піт з чола зітри.