Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Богдан-Ігор Антонич - Схід сонця

Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, і місяць чавить мої очі. Та раптом чую: вище, тонше, стрункіше дзвонить ясна синь. Драконе місяцю, загинь! Ось білий бог ізходить — сонце.