Запасні в’яжу підкови
До луки сідла.
В чужі гори нам дорога,
Ніби меч, лягла. Рвуться коні. Камінь дзвонить.
Віддає луна.
В межигір’ях, у бескеттях
Гоготить війна. Буреломи та потоки,
Та дзвінкі мости.
Крешуть іскри на всі боки
Чорні копити. Не впадуть на камінь роси,
Бо ми вище хмар.
В мене кінь не буде босий —
Підкує мадяр. А не знайдеться мадяра —
Підкуєм самі.
Гори день і ніч говорять,
А були німі., Трансільванія