Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Олесь Гончар - Знамено полку

Я завтра іду в Україну, Яку покинув так давно. Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез’ясованій журбі. Всю кров мою, мої скитання Воно зібрало у собі. Мій стяг! Моя багряна птице, Усе з тобою ожива. Вже бачу: хмарою куриться Шляхів нестямних курява. Вже бачу: стоїмо по груди В траншеях в крижаній воді. Ані хвороби, ні простуди, Ні сталь — не брали нас тоді. Звитягу нашу, наші болі, Загиблих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знаменаПрощай, мій стяг, і не тьмарися: На багрянім твоїм крилі У дзвоні, в зойках пронеслися Моїх поривів кораблі. Усе, що разом пережито, В походах вистраждано, — все, Я знаю, інший гордовито Прапороносець понесе!