Дмитро Загул - В дзеркалі Черемшу скелі високії...
В дзеркалі Черемшу скелі високії
Ломлються, кришуться, б’ються.
Хвилі нестримнії річки глибокої
З гордощів скель тих сміються. Змалечку ріс я над хвилями смілими,
Хвилям подібний зробився...
Образ реального з вічними цілями
В серці в кусочки розбився.