Праця титанів,
Зоряних сердець!
Не перестане
Їх вільний герць.
Високо тоне
В повітрі, мов птах;
Хто ж тобі, доме,
Виведе дах? Тендітні й слабі
Проклинають наш труд,
Бо для них у тобі –
Тільки галас і бруд.
Їм ніжних пісень
І мелодії рим!
Їм – розкіш Атен,
Їм – гордий Рим. А що ж таке – Рим?
Це тлінь віків, –
Його день, його спів
Ще старим догорів.
Наш час не стоїть,
Він летить, а не йде.
Башта найвища
Завтра впаде. Доки збудуємо
Радісний дім,
Не буде ні башти, ні вас!
У танку молодім
Крутиться час.