Друзі мої!
Вороги мої!
Люде!
Яка прекрасна
вільна земля!
Хай вічно
благословенним буде
її ім’я! Скільки радощів!
Скільки втіхи
в кожній дрібниці малій!
В низеньких вікнах
сільської стріхи,
як у столиці
світовій. Гойдай, лелій
наші радощі, земле,
в колисці своїй
кільцем вогневим!
Хай наше життя –
працьовите, буденне –
буде святом одним! О вільне буття,
прекрасне і ясне, –
мов сонце надземне!
В далеких віках
ти будеш благословенне.