Наш день – як маків цвіт,
Що сок його – отрута...
Кувались наші пута
Не дні, а тисячу літ. Наш день -як маків цвіт:
Отрута в ньому й сім’я...
Вбивали нам у тім’я
Ті цвяшки вже з давніх літ. Наш день – як маків цвіт,
Того-то ми мов сонні,
Мов сонні-непритомні,
Мов п’яні тисячу літ. Наш день – як маків цвіт,
Неначе сонне зілля...
По жилах божевілля
Буяло вже стільки літ. А зараз він такий,
Як мрія злотокоса,
Як пісня стоголоса,
Як промінь сонця золотий.