Підкрався
круком до душі
і серце розколов...
І крапле кров,
сочиться кров
На прапори чужі. Наш день – вогонь,
Наш прапор – кров,
Наша борня за всіх!
А хто ж нам голови розсік
І груди розпоров? Хто сльози ранішні мої
Невпинно п’є і п’є?
Горю
в безпам’ятнім огні –
За горе, – за чиє? Казав: несу вам це і те!
І що ж? Одна мана.
Коли ж
нещасна сторона
На волі розцвіте?