Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Руденко - Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто...

Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто, А ми повинні небо підпирать. З чужинських стріл вливається отрута У нашу кров, коли йдемо на рать. І небо падає в холодні трави, Коли нас братство в землю зарива. Лише у зорях відгомоном слави Звучать востаннє мовлені слова. А там, дивись, ідуть сини змужнілі І знов беруть на плечі небеса. І в їхньому натрудженому тілі Жага світів далеких воскреса. І стогне мати, породілля—мати, Живим світам даруючи дитя... Лиш той, хто вміє небеса тримати, Пізнав достоту, що таке життя.