Голос моря — звукове явище над поверхнею моря.
Людина голосу моря не чує. Можливо, його чують
деякі морські тварини.
УРЕВставало море стоголово,
Кипіли білі буруни.
І я почув те віще слово,
Що долинає з глибини. Не клекіт хвиль, не шум прибою —
Для нас ті звуки не нові,
За далиною голубою
Я бачив образи живі. І споглядав, прогнавши страхи,
Як линуть із високих сфер
Напівжінки і напівптахи,
Що їх створив сліпий Гомер. Цвітуть жагою молодою
Жіночі трепетні вуста,
І повисають над водою
Сади й небачені міста. У тих садах стоять палати,
Вгорі сузір’їв течія.
Тут символом вхідної плати
Є добровільна смерть твоя. Тут сяйво сонячної вроди
У рисах неземних облич...
О, голос моря, клич природи —
Одвічний материнський клич! Чиї в тобі розлито звуки —
Вітрів, дельфінів чи зірок?
Уже від казки до науки
Лишається єдиний крок. А десь у гомоні людському
Встає запитання старе:
Помре у голосі морському
Твій звук земний чи не помре?