Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Руденко - Безмежність бачити не можна

Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни тиснуть, мов лещата, На груди сунуться зловісно. Душа ось–ось почне кричати, Що тісно їй, до болю тісно. І хоч, здається, є для тіла Той спокій, про який ти марив, — Душа не спокою хотіла: Їй треба линути за хмари. Безмежність бачити не можна, Та є веселка, сонце, зорі. Є неба усмішка тривожна, Що грає у коханім зорі. Є тихі верби над рікою, Духмяність лугового сіна... І є поезія, з якою Не страшно і в тюремних стінах.