Микола Руденко - Я нині весь — немов крутий заміс...
Я нині весь — немов крутий заміс
Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те,
Що у душі Голгофою росте. Мене кололи й різали — терпів.
Але нічого не робив напів. Ламав життя і заново творив,
Та напівправди я не говорив. Напівкохання в серці не беріг,
Не кликав напівдруга на поріг. Авансу на безсмертя не давав
Тому, хто напіввірш декламував. Коли життя — воно таки життя,
Не напівмати чи напівдитя. А раз тюрма — то це таки тюрма,
Бо напівдолі у людей нема... Отож коли згорю у боротьбі,
Ви напівславу запишіть собі. Мені ж доволі з Космосом злиття.
А там нехай приходить забуття.