Микола Руденко - Так просто все: напишеш каяття...
Так просто все: напишеш каяття —
І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз —
І все вчорашнє вернеться нараз. Дерева й квіти в іскорках роси,
Та за вікном дитячі голоси;Та риба в озері, та в небі птах.
Та смак цілунку на твоїх вустах. Як свідчення любові й доброти...
І тільки ти — уже не будеш ти. Похилений, змарнілий від недуг,
Ти — тільки оболонка, а не дух. Тепер старі костюми приміряй,
Удосконалюй кабінетний рай. Топчи ту ж саму стежку у гаю
Не вернеш душу втрачену свою. Лише десяток вимучених слів,
Які ти у потьмаренні наплів —І вже тебе нема,
А є пітьма.
Є у людину схована тюрма.