Що ж далі? Задубіння жил,
Подагра, пам’яті судома.
Від того, чим ти досі жив,
Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися на світ,
Мов він тобі вже не належить.
І що змінити в ньому слід —
Уже від тебе не залежить. Живи, як той, що вже помер —
Не на землі, а на орбіті.
Байдужно споглядай тепер,
Що діється в земному світі. А не зумієш, і вночі
Душа від горя заніміє —
Перетерпи, перемовчи:
Це те, чого й сам Бог не вміє.